Наша безпека

"Подорож в країну Дорожніх знаків"

                                    

                                     

Зимові канікули!

  Ось і довгоочікувані зимові канікули. Дітям так багато всього хочеться встигнути: відпочити, пограти, сходити у гості, розважитися так, щоб було потім що згадувати під час навчальних днів.

 Але дуже прошу Вас, діти та батьки, пам`ятати про власну безпеку!

Незнайко на дорозі

 

                 

Ведучий. Дорогі діти! Зараз ми з вами подивимось виставу «Подорож в країну Дорожніх знаків». Дія відбувається в чудовій країні Дорожніх знаків.

Можливо,діти,деякі дійові особи схожі на вас або на ваших друзів. Тому будьте дуже уважні – наша вистава розпочинається.

Незнайко. Добрий день!

Хто я,а ну ж бо відгадайте!

Як звуть мене?

Діти. Незнайко!

Незнайко. Придбав машину,я буду їздити у ній,друзі. (виводить машину)

Шпунтик! Винтик! Давайте скоріше сідайте в машину, поїдемо зі мною.

Винтик. -А ти пройшов школу світлофорних наук?

Бо це азбука міста.

Незнайко. Ти подивися, який вчитель знайшовся!

Я і без цієї азбуки обійдуся.

Шпунтик. – Ти що,Незнайко!

Місто, в якому з тобою живем

Можна по праву зрівнять з букварем.

Азбуку вулиць, розкривши для нас,

Місто уроки дає повсякчас.

Ось вона, азбука, - треба всю знать,-

Вздовж тротуару,глянь, знаки висять.

Азбуку міста завчи до ладу,

Щоб не потрапити раптом в біду!

Винтик.- Дорожні правила вивчай,

Їх можеш зазубрити.

Ніколи їх не забувай, щоб у безпеці жити.

Незнайко. – Ну ось, ще чого! Я і так все знаю.

Винтик.Шпунтик. – Тоді ми з тобою не поїдемо.

Незнайко. – Ну й не треба, я і сам поїду (сідає в машину, їде і співає)

Шпунтик. – Горить у світлофора червоне світло.

Незнайко, підожди. Вперед дороги немає

Незнайко. – У  вас немає, а в мене є.

Всі ці знаки – дрібниці, одні малюнки.

Світлофор. Стоп машина, стоп мотор!

Я очицями моргаю,

Мене слухають авто,

Я їм всім допомагаю,

А ти знаєш хто я, хто?

Незнайко. Ні, не знаю. А ви, діти, знаєте?

Діти. Світлофор.

Світлофор. Я дуже радий, що ви мене впізнали.

Незнайко. Ой, матінко! Який він дивний – триокий? А навіщо йому троє очей? (світлофор тримає у руках кружки червоного, жовтого та зеленого кольорів).  

Світлофор. Як це світло запалає,

Вже ніхто ходи не має.

Будьте обережні ви,

Я вас попереджую.

Кожен повинен відповісти,

На яке світло він мусить іти.

Незнайко. – Подумаєш, забороняєш! Їду я на червоне світло.

Шпунтик. Винтик. – Незнайко, ти де? Але ж  може скоїться лихо. (чути свист міліціонера. Незнайко їде на сцену.)

Незнайко. Ой, ой, моя нога!Я вдарив ногу!

Міліціонер. – Незнайко, ти помилився, порушивши правила дорожнього руху і ледве не поплатився життям. Прошу йти за мною.

Незнайко. – За що мене? Куди мене?

Міліціонер. - В школу світлофора, де навчають правилам дорожнього руху. (Незнайко стукає в двері школи.)

Дорожні знаки. Хто там?

Незнайко. - Це я.

Дорожні знаки. – Чого тобі треба?

Незнайко. – Хочу вивчити правила дорожнього руху.

Дорожні знаки. – Тоді заходь сюди і слухай!

Ми яскраві і веселі,

Прикрашаєм міста й села.

Де підйом доріг чи злом,

Стоїмо ми за селом.

Гратись в нас немає часу,

Несемо ми не красу.

Ми життя людське рятуєм,

Хоч про те й не репетуєм.

Знати нас повинен кожен.

Зневажати нас не можна.

1-й д. знак. «Обережно, діти!»

Запитаю я про знак,

Намальований він так:

У трикутнику малята

Поспішають, аж біжать.

Кожен з вас повинен знати:

Просто так не пустувати!

Подивитися навкруг.

Та й до школи поспішати!

2-й д. знак. «В’їзд заборонено!»

Зайченя і цуценя

Знають, що в’їжджать не можна.

І про це повинен знати

Кожний. Пам’ятайте, кожний!

3-й д. знак. «Пішохідний перехід»

Пішоходе, пішоходе!

Пам’ятайте про переходи:

І підземний, і наземний,

Що нагадують всім зебру.

Від авто тебе врятують.

(звучить пісня)

Міліціонер. – Повтори скоріше, друже, як урок запам’ятав.

Незнайко. Жовтий – стій і роздивись,

Враз замри – не ворушись.

А червоний запалає,

Він іти забороняє.

Міліціонер. – Ну, молодець, Незнайко! (виводить машину) вивчив всі знаки. Щасливої тобі дороги. Виконуй всі правила дорожнього руху. (Незнайко сідає в машину і співає пісню)

Загоряється червоне світло – Незнайко зупиняється.

Незнайко. – Як побачиш червоне світло – стій.

Переходити не смій!

А зелене світло, значить шлях для нас вільний. (їде)

Міліціонер. А тепер я перевірю,

Чого ви навчились.

Гра покаже, чи всі діти

Старанно трудились.

Якщо ви поводитеся згідно із правилами дорожнього руху, то дружно відповідайте: «Це все я, це все я і моя родина вся!», а якщо ні – то мовчіть.

Повторяйте зі мною слова «Це все я, це все я і моя родина вся.»

Вивчили? Будьте уважними, щоб не помилитися.

1.    Хто завжди уважний дуже,

До здоров’я не байдужий.

І кого спасе від бід

Пішохідний перехід.

2.    Хто під час гучних розмов

Не бачить, де світлофор?

3.    Знає хто, зелене світло,

Значить шлях для нас відкрито.

Жовтий колір – не зівай,

Будь уважним – почекай!

4.    Знає хто, червоне – стій!

Переходити не смій.

5.    Хто із вас у любу пору

Тротуаром йде додому?

6.    Хто вас чемний і привітний,

І так, як годиться,

Може місцем у транспорті

Старшим поступиться?

Ведучий. І ви бачите, що серед нас є неуважні пішоходи, які неуважно слухали і неправильно відповідали.

Шановні діти! Наша вистава «Подорож в країну Дорожніх знаків» завершилася. Ніколи не порушуйте правила дорожнього руху.